— І з якого дива я повинна перед вами звітувати, де і як заробляю? — відповіла невістка на претензії свекрухи.
— Я тебе викрию! Дізнаюся, хто тебе забезпечує! — пообіцяла невістці Раїса Тимофіївна.
Щоправда, сказала вона це поки що лише сама собі. Їй бракувало фактів, щоб викрити, як їй здавалося, нечесну дружину сина.
Жінка не знаходила собі місця. Уже кілька ночей вона не спала, змучена сумнівами. Тривожні підозри не давали спокою. І чим більше думала Раїса Тимофіївна, тим сильніше переконувалася у власних здогадах.
«Ні, треба терміново покласти цьому край! Необхідно все з’ясувати й відкрити моєму синочкові очі на його дружину», — міркувала вона довгими безсонними ночами.
Єдиний син Костя нещодавно одружився. І цей шлюб зовсім не був до вподоби жінці. Не такою вона уявляла собі свою невістку.
Карина увірвалася в їхнє життя стрімко, мов вихор. Раїса навіть не встигла оговтатися, як та стала дружиною її сина.
Дівчина була далеко не з боязких. Із першого дня вона дала зрозуміти свекрусі, що не дозволить себе ображати. Карина працювала звичайною секретаркою у приймальні керівника апарату місцевої адміністрації. Але, на думку Раїси Тимофіївни, поводилася так, ніби була англійською королевою.
— Не треба мені вказувати! Я сама в усьому розберуся. Я краще за вас знаю, як діяти в цій ситуації, — ці фрази були улюбленими в непокірної невістки.
І свекруха із жалем розуміла, що зі своїми порадами й повчаннями дуже швидко втратила значущість і для сина, і для його дружини.
Раїса не пробачила їй цього й затаїла образу.
— Синочку, чому ж ти мене в гості не кличеш та й сам не приходиш? — запитувала вона сина, який після весілля майже перестав навідувати матір.
— Нам ніколи, мамо. Працюємо. Та й Карина каже, що мені вже час ставати дорослим. А ще радить перестати триматися за твою спідницю, за яку я тримався майже до тридцяти років.
— Так і каже?! — ахнула мати.
— Так. Але вона має рацію, я й сам це розумію.
Слова сина боляче ранили материнське серце. Їй було прикро таке чути. Якась чужа дівчина, про яку вони ще рік тому й не знали, стала йому ближчою за матір.
«От хитрунка! — думала про невістку Раїса Тимофіївна. — Так і хоче віддалити від мене Костика».
А нещодавно взагалі стався прикрий випадок. Карина не запросила матір чоловіка на свій день народження.
— Ні, мамо, там буде одна молодь. І святкуватимемо ми в нічному клубі. Ну що тобі там робити, сама подумай? — буденно відповів Костик на її запитання про те, коли вони збираються святкувати і який подарунок хотіла б отримати невістка.
— Як же так! — розгубилася мати.
— А от так. Не витрачай гроші даремно. Жодного подарунка не треба. Або купи щось на свій смак, якщо дуже хочеться привітати.
— Але це неправильно! Адже ми тепер одна сім’я. І свята повинні святкувати разом. А виходить, що я вам тепер не потрібна, — бідкалася Раїса Тимофіївна.
— Мам, ну в чому проблема? Якось днями накриємо стіл і покличемо тебе, не хвилюйся, — заспокоїв її Костик.
Але запрошення вона так і не дочекалася.
Карина продовжувала поводитися як і раніше, ігноруючи свекруху. Та Раїса вирішила не терпіти. Вона розсудила так: раз її не кличуть у гості, вона сама приходитиме до квартири сина. І тоді, коли вважатиме за потрібне. Вона ж мати, і їй далеко не байдуже здоров’я та добробут власної дитини.
Тепер Раїса Тимофіївна приходила до них і у вихідні, і ввечері після роботи. Не завжди заставала вдома Костянтина, бо син міг затримуватися на роботі допізна. Зухвала невістка робила вигляд, ніби свекрухи не існує. Прийшла й прийшла — її справа. Посидить і піде — такого принципу дотримувалася Карина.
Сувора свекруха мовчки оглядала квартиру — чи все гаразд, чи є вечеря. Потім пила чай і йшла додому.
А останнім часом Раїса стала помічати, що невістка часто з кимось говорить по мобільному, при цьому виходить від свекрухи в іншу кімнату.
Ховається, вирішила вона. Це було дивно — що приховувати заміжній жінці? Жінка почала підозрювати, що Карина має від когось таємниці.
Хвилював Раїсу й ще один факт. Вона не могла не помітити, що останнім часом у гардеробі Карини з’явилося багато обновок. І це був зовсім не дешевий одяг та взуття — вже в цьому вона розумілася. А ще дорогі прикраси у вухах, на руках і шиї невістки не давали їй спокою.
— І звідки такі гроші? Знову нові сережки! — якось не витримала свекруха. — А вчора новий костюм і туфлі. Сумки міняєш щодня!
— А я не зобов’язана перед вами звітувати про свої доходи й витрати! — різко відповіла Карина. — Не треба рахувати чужі гроші. Дурне заняття.
— Костику, а ти що, роботу змінив? — якось запитала вона сина. — А може, тобі зарплату підвищили вдвічі?
— Та ні, все як і раніше. Але було б непогано, мамо! А шеф тільки обіцяє. А чому ти питаєш? Тобі гроші потрібні?
— Та ні, синочку, мені не потрібні. Я добре заробляю, багато мені самій треба? А от вам, мабуть, непросто, судячи з того, скільки твоя дружина останнім часом витрачає на себе, — докірливо сказала мати.
— Та все нормально в нас, мамо. А якщо тобі будуть потрібні гроші, ти не соромся.
— Ні, мій любий сину. Тут щось нечисто, — уже більше для себе сказала вона.
І стала жінка аналізувати. А ще — спостерігати. І, на свій жах, дійшла дуже невтішних висновків.
Вона приблизно підрахувала, скільки за останній місяць невістка витратила на новий одяг та прикраси, і сума виходила чимала. Не в одну місячну зарплату її сина. Звісно, можна було припустити, що невістка сама добре заробляє. Але свекруха точно знала, що на своїй роботі Карина отримувала набагато менше за чоловіка. І всі свої великі витрати не могла покривати лише зарплатою.
Щось тут не сходилося. І це не давало свекрусі спокою. А ще дивувало, чому син залишається в щасливому невіданні щодо того, що відбувається поруч із ним.
«Усе сходиться, — думала ночами Раїса. — І ці таємні розмови по мобільному, і незрозуміло звідки взяті гроші. Є в неї хтось, є!» — думала безсонними ночами бідна жінка. І не знала, як її викрити.
Але одного разу їй неймовірно пощастило.
Раїса Тимофіївна побачила, як Карина сідає в машину до незнайомого чоловіка.
Останнім часом вона часто чергувала біля роботи невістки. Приходила ближче до кінця робочого дня й сиділа в сквері навпроти адміністрації, вдаючи культурний відпочинок.
І сьогодні нахабна невістка сама себе видала. Нікого не соромлячись, серед білого дня вона сіла в машину до невідомого чоловіка.
Свекруха не розгубилася. Сівши в таксі, яке стояло неподалік, вона попросила водія їхати за потрібною машиною.
Невістка з незнайомцем під’їхали до кафе. Усміхаючись одне одному й жваво щось обговорюючи, молоді люди зайшли всередину. Раїсі довелося піти за ними. Влаштувавшись неподалік від веселої пари, вона стала спостерігати.
Карина та її супутник замовили легкі закуски й продовжували емоційно спілкуватися.
«Який сором! — думала Раїса. — Сидить із чужим чоловіком у людному місці й нікого не боїться!»
Свекруха навіть спробувала зробити відео на телефон, щоб мати докази. Але, помітивши, що офіціант дивно поглядає в її бік, швидко припинила свою шпигунську діяльність.
Коли парочка покинула кафе, Раїса Тимофіївна втратила їх із поля зору. Їй не вдалося швидко знайти вільну машину.
Підганяна бажанням викрити невістку, свекруха вирушила до квартири сина, щоб, дочекавшись Костика, усе йому розповісти.
Але, потрапивши у вечірній затор, доїхала лише за дві години. У вікнах горіло світло.
— От і добре! Зараз усе й розповім Костику, — подумала вона.
Та на неї чекало повне розчарування.
У квартирі Раїса побачила не лише сина з дружиною, а й того самого чоловіка, який увесь вечір був із Кариною в кафе.
— Привіт, мамо! — радісно сказав Костя. — Познайомся, це Ігор, двоюрідний брат Карини. Приїхав до нашого міста на кілька днів і вирішив нас навідати.
— Брат? — розчаровано протягнула мати.
Не очікуючи такого повороту подій, вона все ж прагнула з’ясувати правду.
— Синку, нам треба поговорити, — сказала вона суворо. — Можна тебе попросити вийти на кухню?
— Звісно, — трохи розгубився Костянтин.
— Звідки в твоєї дружини такі гроші, скажи мені? — почала мати з досадою. — Ти сам розумієш, скільки коштує все, що на ній? Усі ці обновки й дорогі прикраси.
— Мам, я знаю. Навіть більше скажу. Незабаром Кариша збирається купити машину. На свої, чесно зароблені гроші, — ошелешив матір син.
— І де ж це твоя дружина їх заробила? На зарплату секретарки навряд чи можна так жити й машину купити.
— Мам, Карина — блогерка. Вона вже давно веде кілька каналів у різних соцмережах. І так, це звучить для тебе дивно, але заробляє вона набагато більше, ніж ми з нею разом на офіційній роботі.
— Що? Ти хочеш сказати, що вона в інтернеті такі гроші заробляє? Не сміши мене! — не повірила мати.
— Це правда. Карина знімає відео про своє життя. Про те, як ми познайомилися, про наше весілля, сімейне життя, про свою роботу теж. А ще, тільки не ображайся, мамо, про те, як ти її недолюблюєш.
— Що?!
— Так, мамо. До речі, останнім часом тобі там присвячено багато відео. У дружини багатотисячна аудиторія. І ти здивуєшся, але людям усе це чомусь дуже цікаво!
Мати приголомшено мовчала, а син продовжив:
— Звісно, Карині знадобилося кілька років, щоб її дохід став таким, як зараз. Але тепер це факт.
— Так, сину, здивував ти мене… А навіщо… Навіщо ж вона про мене розповідає? Невже я така погана?
— Бо тема стосунків зі свекрухою багатьом близька. Людей це хвилює, от вони й дивляться, спілкуються в коментарях, дають одне одному поради. Мам, припиняй уже тиснути на Карину. Вона нормальна, і я її люблю. Так, дружина в мене з характером, бо багато чого в житті досягла сама. Але вона нічим не гірша за інших жінок. А для мене — найкраща!
Не одразу Раїса Тимофіївна оговталася після всього, що дізналася того дня. Але ставитися насторожено до невістки не перестала. Тим більше тепер, коли зрозуміла, що та може розповісти про неї всьому інтернету. Блогери — вони такі, заради популярності здатні на багато що.
