ST. Улюблений колір

Кошенят розібрали швидко. За них навіть платили гроші — і, до речі, немалі. Казали: британці ж бо. Залишився один. Чорний. Він уже давно переріс той вік, коли кошенят віддають. Тож бідолаха діставав на горіхи від власної матусі. Йому так хотілося ще хоч трохи притулитися до її теплого й м’якого живота, але…

Модні кольори

Та кішка була суворою мамою і більше не підпускала його до себе. А якщо точніше — отримував він лапами по голові. Тож часто ночував під диваном. А чому його не брали — все просто: бо чорний. Кажуть, якщо чорний кіт перейде дорогу… Але, видно, не всі так думають.

І ось одній жінці в інтернеті трапилося фото чорного кошеняти з проханням: заберіть хто-небудь, бо кішка-мати нещадно його б’є. Вона покликала чоловіка й сказала:

— Ану поїдь і заплати, скільки вони попросять. Бо ж скоро викинуть малюка.

І поїхав чоловік. І заплатив. І навіть нічого не став питати. А навіщо? Люди, які віддавали кошеня, дуже здивувалися.

— Вам не цікаво нічого про нього дізнатися?

— Ні, — відповів чоловік. — Усе, що мені потрібно, я вже знаю. Він їде додому. А більше мені нічого й знати не треба.

Чорне кошеня їхало на передньому сидінні машини в переносці й раптом заплакало. Воно висунуло лапку й помахало нею в бік чоловіка. Той зупинив авто на узбіччі, дістав малюка, притис до себе й довго пояснював, що везе його додому і що тепер усе буде добре.

Решту дороги чорне кошеня сиділо на передньому сидінні й трималося лапками за праву руку чоловіка. Це, звісно, було порушенням правил дорожнього руху, адже не можна кермувати однією рукою. Але чого не зробиш заради чорного кошеняти.

Тепер іноді чоловік бере на руки великого, красивого, пухкенького кота на ім’я Тимочка, садить його собі на коліна й розповідає:

Як він їздив по свого рідного кота далеко на Північ. Туди, де живуть дикі й злі динозаври. Вони лаються, гарчать і плюються. Коротше кажучи — страшні істоти. Але тато… — і чоловік показує на себе, а Тимка, широко розкривши очі пісочного кольору, уважно слухає.

Чоловік продовжує:

— А тато не злякався злих і страшних динозаврів. Він просто в шубі й валянках, з рушницею в руках, пішов за своїм рідним Тимочкою й відібрав його в тих звірюг.

І привіз додому. А як же інакше? Адже ти мій рідний кіт. І чоловік, на доказ своїх слів, показує Тимці, що ніс, вуха, очі й лапи в них однакові, а значить — вони найближчі родичі.

— А от тітки за тобою, Тимочко, не поїхали. Бо динозаврів злякалися. Та й узагалі я сумніваюся щодо їхнього прямого споріднення з нами.

Тітка обурюється й кричить, що не треба розповідати котові казки, тим паче що все це неправда.

Але чоловік підморгує Тимочці й шепоче йому на вушко, що папуга Кукічка теж наш найближчий родич. Прямо рідний брат Тимочки. А от щодо тітки — тут ще дуже навіть треба подумати.

Тимка зістрибує з колін, розлягається на підлозі, розкидає лапи в сторони, виставивши на огляд своє гарне пузце. Він голосно муркоче й ловить щось передніми лапами.

Я так думаю, що він намагається впіймати тих противних і злих динозаврів. І, здається, йому сниться, як його рідний тато в шубі й валянках несе його до машини. Тимка посміхається й засинає.

А ви кажете — чорний кіт. Коти, скажу я вам, не бувають чорними, білими, рудими чи сірими.

Бо всі вони одного кольору — улюбленого.

Модні кольори